Перспективи знесення і реконструкції хрущовок у столиці України

Перспективи знесення і реконструкції хрущовок у столиці України

Будівництво для забудовників - це бізнес, тому їм потрібно зробити цікаві пропозиції.

Народний депутат від «Слуги народу», заступник голови комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк розповіла про перспективи знесення і реконструкції хрущовок у Києві.

Політик зазначила, що дискусії на тему майбутнього хрущовок активно ведуться в Україні з 2006 року, коли був прийнятий закон про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

«У нас є закон, який стосується реконструкції кварталів, але механізму, як працювати зі старими будинками, як їх розселяти, на жаль, немає ніякого», - зазначила нардеп.Шуляк нагадала, що чинне законодавство передбачає, що знесення застарілого житла можливе за згодою 100% зареєстрованих жителів.   

«Коли в 2006 році люди дізналися про таку можливість, природно, в кожну хрущовку, яка є в Києві, були прописані мама, тато, сусіди, всі родичі... Є квартири, де прописані десятки людей, тому що люди читають ще старий Житловий кодекс і думають:

«О, якщо ми будемо прописані, значить, на кожну людину по 20 метрів [квадратних] плюс, і буде такий подарунок від держави», - пояснила вона.Однак, за словами нардепа, слід розуміти, що стовідсоткової згоди від усіх мешканців на розселення отримати нереально.

Тому Мінрегіон підготував законопроект, який стосується зниження цього бар"єру до якщо 75% згодних.Шуляк акцентувала увагу на тому, що для того, щоб вирішити проблему, необхідні зусилля забудовників, мешканців та місцевої влади.

    «Тут трикутник: інвестор - забудовник, мешканці та місцева влада. Якщо баланс буде знайдений (в законопроекті, мені здається, він прописаний), можна знайти варіант, щоб кожному було цікаво...» - сказала Шуляк.

Нардеп підкреслила, що для забудовників будівництво - це бізнес, тому їм потрібно зробити цікаві пропозиції і заохотити займатися розселенням хрущовок.   

«Забудовники кажуть: «Окей, ми розселимо цей будинок, але ми повинні отримати від держави або від міста якісь преференції: платити менше за землю, або отримати якусь більшу земельну ділянку, або можливість під"єднатися до мереж за певними тарифами», - вважає політик.

Вона додала, що за кордоном, зокрема в країнах Балтії, подібні проекти успішно реалізували: деякі старі будинки там знесли, інші реконструювали і модернізували.

Джерело: lenta.ua

Інші останні новини
© 2007–2021 «Будівельно-транспортна довідка»